Не пройшло й півроку, а мій омріяний костюм готовий. Довго думала над ним, ще довше шила. Шила довго тому, що опробовувала безклейову технологію пошиття костюма. Таким способом шили одяг у мої улюблені 50-ті роки. Таким чином і доси шиють дорогі костюми на замовлення (переважно чоловічі).

Досвід був цікавий та нервовий. Бо не все виходило, як хотілося. І тим більше не з першого разу. Але результатом я задоволена.











Коли шила, разів із двадцять казала собі, що більше ніколи в житті. І шо вам сказать? Шию собі тепер файне пальто за такою самою технологією. Сподіваюся пошити скоріше, ніж пару місяців (бо просто сенсу не буде).


До речі, закохалася у твід. Він неймовірний - м'який, пластичний, слухняний, благородний та дорогий без кричущості, трохи ексцентричний без зайвого кітчу та неймовірно теплий на дотик. Причому "теплий" це емоційна характеристика. Костюм скоро піде гуляти зі мною та чудовою фотографинею. Так шо стей тюнед, кіп калм та завітайте подивитись фотокарточки.