Сарторіальне сумне

08:58

Колись я почала інтенсивно шити, бо мені треба було оновити весь (на мінуточку!!!) гардероб, ходити буквально не було в чому і після нетривких розрахунків я зрозуміла, що машинка дешевша. Потім мені просто стало цікаво. А ще потім я почала читати та навчатися шити краще і от тепер мені невимовно сумно кожен раз при перегляді готового одягу (часто навіть преміальних брендів).

Але сьогодні не про преміум. Сьогодні про масс маркет десь поблизу верхньої для України цінової планки. Про Asos. Отака там сімпотна спідничка. Ну всім красіва.



А от тепер я дивлюся:

  • Спідничка у широку контрастну горизнтальну смужку. Принт простий та помітний. Увесь прикол саме у графічному принті.
  • Цупка тканина тримає форму, але об'єму не забагато. 
  • У спідниці 3 шва - по боках та ззаду для вшивання блискавки. 
  • Такий фасон спідниці називається "татьянка" - прямокутник, зібраний по талії у складочки. Це не спідниця кльош (a-line skirt). (Кльош кроїться так, что деталі спідниці по лінії талії вужчі, ніж по лінії низу. Таким чином досягається форма літери "А" - мало складок по талії, великий об'єм по низу.) "Татьянку" шити швидко, виглядає ефектно за умови невеликого перепаду в об'ємах талії та стегон.
І у мене виника купа питань:

  • Чому спідниця  з 3 частин, а не з цільного прямогутника тканини? Так менше роботи (3 частини: викроїти, сшити 3 шва, відпрасувати шви, вшити блискавку; 1 частина: викроїти, сшити 1 шов, відпрасувати, вшити блискавку), менше витрати по тканині (ширина спіднички мабуть 1,20, мінус 2 зайві шви це до 6 см економії ширини тканини. Можливість економії залежить від ширини тканини, звичайно ж).
  • Чому такий простий принт  та у шахматному порядку смужки по боках? Мало того, ззаду те ж саме. Я не розумію, чому. Така смуга найпростіша для суміщення. І фасон спідниці теж. Якби так і було задумано, то треба було б додати ще шов посередині переда і був би цікавий ефект поламаних смуг.


Питання про "чому 60 баксів" у мене немає. Тому що загалом фото приємне. Людей не чіпляють поламані смуги. Або логічність та довершенність дизайну. Мені здається, в одязі як у театрі: кожен елемент має "зіграти", або він просто зайвий. Поламану смужку можна було зробити елементом дизайну. Ну як у пані Вествуд, наприклад. А вийшло так, наче економили. На спідниці за 60 баксів, на яку іде 70 сантиметрів тканини. От тому я й шию. Бо моє задротство примушує мене бачити поламані смуги. Хоча мені самій ще вчитися і вчитися. Усім бобра котів! 

P.S. Я не пропала. У мене спочатку завал на роботі, потім хандра та втома, потім захворіла. Але дошиваю 2 проекти одразу (цікавих) і один десь на 50% у процессі. І так, готую, але експериментую и поки не викладаю результатів. 

P. P. S. Дівчатка, хто тільки починає шити... А хочете разом пошиємо таку спідничку, тільки правильну? Можу запіліть вам sew-along)))). 



Чмокі-чмокі, котани!

А що ще цікавенького?

0 comments

Шановні читачі