Регулярно (десь пару разів на тиждень) я кручусь перед дзеркалом із думкою, що треба вже нарешті менше жерти і так взагалі більше не можна. Але потім шось готую і думаю:"Та ну скіки того життя?"

І оце я нещодавно обновила собі спортивне вбрання, щоб хоч колись я могла сказать, що я в хорошій формі. Кросівки я вибирала без пафосу та не за красу, а за принципом "мені підходить". Я люблю бігати, але постійно сопливі діти та зуби, що постійно ріжуться та ніяк не проріжуться хай їм грець, не дають робити це регулярно. Тому як аматор я не маю надто багато вимог до спортивно взуття. Я довіряю виробнику: написано бігові, я їх беру. Але люди добрі, чому всі (всі, Карл!!!) жіночі кросівки рожеві?

Оце я називаю сексизмом: ти дєвочка, на тобі рожеве, тобі має подобатись. А чого це мені хтось вказує, що мені має подобатись? А у мужському відділі те саме: ти мальчік, мальчікі нормальні рожеве не люблять, на тобі чорне. А раптом у нього душа співає?

А кросівочки нічого: легенькі, зручненькі, та машина не зіб'є (ггггггг). Вже не продаються, та ось подібні. До речі, там зараз і не лише рожеві є)))).

Буду, котани, починати нове життя. Займатись спортом та моржом. Але все після нового року, бо зараз на роботі саме страшний завал перед святами.

Не перепивайте, не переїдайте, та не переключайтеся. Планую багато цікавинок прийдешнього року.