"Любчику," - кажу я йому. - "У нас на обід сьогодні макарони. Холодні." Він одразу починає підстрибувати від задоволення. І зовсім не тому, що холодні макарони йому за щастя. Просто то особливі макарони. Валшебні можна сказать.

Колись одна добра людина у спекотну днину нагодувала мене італійським холодним салатом з пастою. Якби ви знали, що воно за диво, коли спека стає настільки нестерпною, що сам собі починаєш нагадувати морозиво, яке останочно втратило форму. Оце так живеш собі, живеш із вірою у те, що холодні макарони їдять лише ті, хто остаточно втратив до себе повагу. А тут раз - і виявляється, що холодні макарони можуть бути неймовірно смачними та легкими - саме те, що треба травневої неділі.

Самі розумієте, що для італійського холодного паста-салату нам потрібна паста. Охолоджена. Тому приготування страви начинаємо з пасти. Найкраще з твердих сортів пшениці. Варимо до стану "аль денте". Тобто трохи недоварюємо порівняно з тим, як вчили на уроках труда. Щоб перевірити, чи дійшла паста до правильної кондиції, достатньо розрізати одну макаронину навпіл: її колір та консистенція має бути неоднорідним - зовні світліший (проварений), всередині темніший.

Робимо заправку. Я взагалі люблю її використовувати для свіженьких салатиків. Що треба: рослинна олія (в ідеалі оливкова), оцет, суміш пряних трав, часник, мед. Змішуємо олію, оцет та мед 1:2:0,25.Тобто на одну столову ложку олії 2 столові ложки оцту та чверть ложки меду. Додаємо трави та подрібнений часник. Перемішуємо добренько. Взагалі-то, правильно зробити заправку звечора та витримати її у холодильнику годин 10. Але 10 хвилин теж норм.

Для салату нам потрібна паста (вже зварена та охолоджена), свіжі овочі, оливки чи маслини та шматочок сиру. Мені хотілося тофу, та у крамниці поблизу не було. Можна використати бринзу або моцарелу (як ми цього разу). Або просто твердий сир. Кому як подобається. Овочі, які є. Цього разу у мене огірок, 2 помідори різних сортів, морквина, листя салату та трохи рукколи. Ще мені закортіло додати м'якого солодкого смаку банана.

Нарізаємо овочі, зелень та сир. Моркву я особисто люблю різати девайсом для чищення картоплі. Виходять тоненькі шматочки. Таким чином порізана морква добре всмоктує у себе заправку та чудово смакує. Усе інше ріжемо, як звикли чи як подобається. Після цього змішуємо усі інгредієнти, заправляємо салат та відправляємо його у холодильник. Мінімум на 40 хвилин, бо він має бути холодним.

Ну всьо, готово! Смак на диво різноманітний: освіжаюча кислинка від заправки та ненав'язлива солодкість банану чудово поєднуються з хрумкими свіжими овочами. А про вигляд і говорити годі: салатик такий яскравий, що аж проситься до інстраграмму. До того ж він напрочуд легкий - саме те, що треба у спеку, коли їсти начебто й треба, та не сильно хочеться.

До речі-друзі вегетаріанці, сміливо напрошуйтесь до нас у гості, бо ми знаємо, як вас порадувати))).

Всім цьомки!