Воно, канєшно, було б пречудово, котани, якби усі ці скіки-то кроків чи етапів до вселєнського щастя, тотального успіху, любовної ідилії чи підкачаної дупи чогось там ще омріяно-важливого реально працювали. Береш так собі мануал із успішності, суворо дотримуєсся інструкції і все виходить (або входить, кому шо треба). Але я як дєвочка зі стажем вам скажу таку історію. От шукаш ти, наприклад, в інтернеті рецепт дюфлопе борщу. Дуже отвєтствєнно так. Читаєш відгуки реальних людей,  що його готували. Всьо вісім разів передумуєш. Морально готуєсся. Точно по рецептику усьо шинкуєш, шквариш и таке подібне. А на виході - лайно лайном невдача і всьо тут. І так багато людей жеж відписалися, що рецепт суперовий, що немає інших варіантів крім того, що в тебе руки растуть не там, де у нормальних людей.

Коротше, як не вийшов борщ по рецепту, прикиньтеся що то авторський буряково-томатний суп. Делікатесний та рідкісний. Ну їх ті рецепти щастя! Ми й самі з фантазією.