Швидко-пост про швидко рІч

11:25


Ось уже декілька років я набагато комфортніше почуваюся у спідницях та сукнях, аніж у штанях. Минулоріч, поки була вагітна, носила переважно джеггінси чисто з практично-фінансових міркувань: низька посадка, широка резинка замість пояса і разом із футболкою чи світшотом річ можна носити увесь термін і після теж, допоки не набудеш старої форми. Але зручніше мені у сукнях-спідницях. Насправді пишна спідниця дає набагато більше свободи руху, аніж будь-які шорти чи джинси із дебелої тканини. Із сукнями у мене окрема любов. Плаття - то вже готовий наряд і не треба думати, із чим його надягнути. Так що вдома і на відпочинку я полюбляю саме такий одяг.


Для мене шиття процесс медитативний. Мені подобаєть зосереждуватись на процессі, смакуючи майбутній чудовий результат. Але дуже важко медитувати з малою дитиною. Вірніше це майже не можливо. А коли додається ще старший із моторчиком у дупці, то взагалі ніякого розслабону не виходить. Може тому у мене з народження малого мало, що пошито. Але переведеної на лахміття тканини достатьно. Мене це, м'яко кажучи, демотивує. Відчуваю себе сумною какашкою.



Але! Довго кукситись я не можу і провали мене роблять тільки затятішою у бажанні довести самій собі, що я таки все можу і все у мене виходить. У такі хвилини мені іноді треба зробити щось просте, ба навіть примітивне. Але мати гарантію, що у мене вийде хоча б непогано. Так що от вам сукня із простирадла та старої сорочки. Тіки не кому не кажіть)))).



Плаття без претензій: воно пошите для того, щоб поїхати на пікнік, вискочити до магазину, прогулятися з малим та обійтися без обов'язкової літньої гардероб-прог рами: майки із шортами, чи сарафану із сланцями. Але зараз у мене інтерес навчитися комбінувати тканини: змішувати кольори, принти та різні фактури.


Із технічних особливостей все просто, бо я ж просте шила із гарантованим результатом))). Основа побудована по системі крою 50-х років, на спині застібка-блискавка, а спереду застібка на ґудзиках, бо тимчасово працюю їдлом для малого.




До речі із вдалих проектів ще щось є і от вам невеличкий спойлер. Більше фото буде скоро зовсім. І так, я пам'ятаю, що обіцяла рожеве та ніжне, це теж на підході. Але те ніжне потребує осболивого фото-підходу, тому із ним запланована особлива фото-сессія.



Чмокі-чмокі, котани!

А що ще цікавенького?

3 comments

  1. О, як мені сподобалися сукня і фотографії!!! Таке усе ніжне, дівоче, яскраво-літнє, дуже сподобався малюнок на тканині. Я теж, коли почуваю себе сумною какашкою, намагаюся сшити щось нескладне, хоча б кухонний рушник. Але іноді так наплюхаєшся с тим, що ніяк не виходить, що і рушники перестають виходити. То усьо нерви)))
    А ще хотіла нєскромно спитати - а по якій книжці ти будувала основу сукні? Побудувати свою основу та гарно посадити її на себе- то моя таємна мрія)), що ніяк не виконається.

    ВідповістиВидалити
  2. Моя любов - "100 фасонов женского платья" 1961 г. Звичайно ж, вінтажна система крою, тобто треба робити поправки на сьогоденність. Але дуже просто як на мене. Ну і до речі, то ж якраз той результат, що мені треба. Знайти можна тут http://www.season.ru/kachat/ (скопіювати назву книги - Ctrl+F - Enter)

    ВідповістиВидалити

Шановні читачі