Нє, не той що ви подумали, а з солоною рибкою. Точніше, з сьомгою. Ділов на 3 хвилини, а пафосу (та смаку) як в ресторані.

Що треба:
- Хліб
- Рибна нарізка
- Чайна ложка сметани
- Півтори чайних ложки білого хрону
- Петрушка
- Рослинна олія
- Сок чверті лимона

Розіріваємо сковороду, политу олією. Обсмажуємо хліб з обох сторін. Хрін, сметану та лимонний сік змішуємо для соуса. Тепер залишилось викласти рибку на тости,полити зверху соусом та присипати подрібненною петрушкою.

Смачненького!!!

Коли ми почали зустрічатись, деякі люди мені казали: "Нашо тобі той Діма Гладков? Він слабий нєкрасівий мальчік. Давай скинем його з обрива, бо у нас у Спарті є нормальні". Ну такі, з кубікамі на пресі та у золотих обладунках. Ну, не прям так, ну суть така. Ну я ж женщіна не те, щоб опитная, але при розумі. Я тоді подумала: "Кому яка різниця, що він за мальчик? Важливо ж, що з нього виросте." Ну шо сказать? Не підвела мене інтуіція. Живу тепер з нєслабим таким красивим мущщіною. Бо знаєте, кубіки та обладунки речі пріобрєтаємі (і втрачаємі теж, до речі). А до того ж і не життєво необхідні.

Нє, у нас не річниця і я ні в чому не винувата. Так, накатіло...

Була у мене така драма дєвачкова - обдерті підбори. Ну не те, щоб драма. Просто заради тих чобіт обійшла три магазини, а з моєю любов'ю до шопінга то просто нечуванний подвиг. Отже, позбуватися їх лише через понівечені підбори було шкода і тупо. Тому я вирішила їх врятувати найбюджетнішим способом: заклеїти гарною салхветочкою та вскрити лачком. Усього ділов. Ну чо, нічо вийшло.

Таке буває з усіма, але це не тішить, бо для мене обдерті підбори як обдертий лак на нігтях - краще нічого, аніж оте страхіття. А картина була сумна. Підбори темні, під темною фарбою чогось срібні. Карочє, якось так:

З усіх варіантів ремонту мені до душі найбільше припав декупаж: як не вийде нічого путнього, можна змити, а заразом і нову техніку декору освоїти. Що знадобилося: наждачний папір, ґрунт акриловий, канцелярський клей (ПВА), малярний скотч, матовий фінішний лак, серветка для декупажа.

Спочатку треба вимити чоботи, заклеїти малярним скотчем все те, що декупажити не треба. Потім обробляємо підбори наждачкою. Без фанатізму. Наступним кроком буде ґрунтовка, тому наждачка потрібна лише для того, щоб грунт міцніще взявся.

Коли ґрунтовка підсохне, можна наносити малюнок. Відділяємо від серветки шар з малюнком, вирізаємо з неї деталь потрібної форми та розміра. Тепер намазуємо клеєм підбор на накладаємо на нього малюнок. Це треба робити швидко та обережно, щоб папір не встиг розмокнути та порватися. Сервертка тоненька, отже вона просто розлазиться від найменшого дотику. Найкраще розправляти малюнок на підборі м'яким пензлем. Якщо ви робите це вперше, краще вибрати малюнок без явно вираженної структури. Тоді навіт якщо серветка десь прорветься, можна буде вирізати мотив и наклеїти його на місце розриву.

Все. Залишаємо підсохнути, знімаємо малярний скотч, а потім просто вскриваємо двома-трьома шарами лаку. Оскільки декупаж зроблено на взутті, лак повинен бути стійким до води.

До речі, закуповувалась я у одеському інтернет-магазині "Милые штучки". Сервіс дуже приємний, ще й подаруночок додали до посилки.

When you have things you really like you have hard time letting them go. At least I do. I got this boots that took me lots of effort to find. But the heels got all scratched up. Well, I could throw them away and use this as a reason to buy myself some new boots...Nah! Am I looking for easy ways?

Heels are a part of the shoos that gets worn out first. For lots of reasons. My boots with ruined heels looked like this:

Of corse I could take them to someone who knows what he is doing, but this was obviously not fun enough. So i decided to try what decoupage is. Basically, this is a tecnique that allows to decorate almost any surface with tissue napkin fragments. What you need is sandpaper, school glue (Elmer's school glue will work fine), white acrylic foundation and finishing polish. And some masking tape. And a napkin.

Wash the boots and use masking tape to separate your working area. Rub the surface you wanna decorate with sandpaper. This will help the foundation to stay versus peeling of after sometime.

Now when foundation is dry, divide napkin into layers and ct out the details you will use for your heels decoration. Spread glue on the heel evenly with soft brush and put your napkin cutouts on top. Use dry brush to make sure the paper is distributed evenly. Don't try too hard - tissue soaks in glue and and it is very easy to tear it. In case you are doing it for the first time choose patterns with no specific structure. If you tear the napkin while applying it to the heel surface you can always cut out a separate motif and place it on the torn spot.

Now you just gotta wait a bit till it dries completely, remove masking tape, and cover with finishing polish. It has to be water resistant as you apply it to the heels.

Коли поґуґлити на предмет чаудера, перші рядки пошукових результатів зовсім не стосуються того, що воно насправді таке. Судячи з пошуку, це персонаж мульта і доля істини у тому є. Є такий мультик, де усі персонажі за імена мають назви страв. А головний герой - кошеня на ім'я Чаудер - названий так на честь морського супа. Тобто чаудер по-нашому, по-простому то уха. Тільки гламурна, бо нє мєстна.

Що потрібно:
- Селера - окремо стебла та листя
- Цибулина
- Картошина
- Зелена цибулька
- Заморожені кукурудза та горошок (по 150 грамів)
- Рослинна олія
- Столова ложка борошна
- Два зубчики часника
- Сіль
- Кмин - пів чайної ложки
- Сметана - 200 грамів
- Креветки, але можна й без них

Наливаємо у каструлю 2-3 столові ложки олії та розігріваємо. Туди відправляємо крупно порізані цибулю та стебло селери. Додаємо не чищений часник, сіль та кмин. Щоб розкрити аромат кмину, його можна трохи розкатати скалкою. Відчуваєте аромат?

Коли овочі трохи обсмажилися до золотавого кольору, посипаємо борошном та перемішуємо.

Тепер залмваємо усе приблизно літром окропу та додаємо дрібно порізану картошину. Доводимо до кипіння та варимо, поки картошина не стане м'якою - хвилин 10.

Тепер додаємо кукурудзу, грошок та креветки (але можна й без креветок). Креветки додадуть супу йодистий смак моря і солити суп сильно не треба. Без креветок варто додати трохи солі. Доводимо до кипіння.

Тепер нарізаємо листя селери (якщо є) та зелену цибульку. Пару гарних листочків та трохи цибулі для парикрашання, усе інше вкидаємо в суп та доводимо до кипіння.

Все! Заправляємо сметанкою та наминаємо.

Смачненького!!!

/фото bizoon/

Дитину в школі навчили грати в шашки. Ну як навчили - показали, як розставляти їх на дошці, та як вони ходять. Син, звісно, зажадав купити оцю розвагу. Тепер він хоче грати, але так, щоб і не в поддавкі, і одночасно вигравать у двох дорослих людей з великим життєвим досвідом. Так я оце згоряча ляпнула чоловікові, шо нам треба в шашки грати під роздягання. Ну звичайно ж, пообіцяла йому, що він дуже швидко змерзне. По тому, як у нього загорілися очі, щось у мене з"явилися підозри, що у мене вірогідність змерзнути більше. Треба було шахи пропонувати - там у мене реально більше шансів...

/фото барвінкової/

Мабуть, одна з найбільших проблем для мене зараз - це повна відсутність особистого простору. Як самий-пресамий класичний інтроверт я потребую час і місце, щоб перезарядитися. Хоч півгодини на добу. Бути самою, нікого не чути, крім своїх думок та радіо. Я вже більше 4 місяців ніколи не буваю одна. Навіть у душі я все одно крізь шум води чую, що поруч є ті, хто потребує моєї уваги, мого часу, мого ресурса, мого всього. Я не проти цього. До речі, для інтровертів дуже важливо, щоб у них був хтось, на кого вони витрачатимуть свій ресурс. Бо ми, інтроверти, так влаштовані, що не зможемо згенерувати та відновити свою енергію, допоки не витратимо її на когось.

Коли я працювала в офісі, машина була моїм персональним простором. Це було дуже зручно: між роботою та домом у мене було аж 20 хвилин цілковито мого часу. Я концентрувалась тільки на дорозі та могла сама вибирати музику чи її відсутність. Зараз з малим я працюю з дому. Це дуже круто. Вимушена тимчасова моя немобільність компенсується неслабою такою робочою активністю. (Але так, повний робочий день та клієнти на проводі укупі з малою дитиною це той ще атракціон.) Але тепер я не просто живу на роботі. Теперь у мене на роботі живуть мої чоловік та двоє дітей з трьома котами, черепахою та папужкою. А ще сусіда з дреллю. І тєлік з поганими новинами. І робітник якогось заводу, що виробляє газові плити. І соцопрос з поштарем. І з усіх них тільки чоловік воспітаний та привчений до лотка дресирований.

Зараз я майже ніколи не буваю одна. А коли одна, то думаю, шо треба усьо робить бігом, допоки дитина не просить їсти або чоловікові не треба їхати забирати старшого зі школи.

Сказати, що я від цього страждаю, не сказати нічого. Іноді ловлю себе на думці, шо от зараз трохи не втримаюся та закричу. Шо з цим робити я поки не вирішила. Здається, поки буду вирішувати, усьо само пройде.

А так загалом, мене все устраює. От би ще коробку метр на метр у якості лічного пространства...

Усім бобра та пончиків (вони, до речі, знімають стресс).

Якось давно купила я собі відріз шовку на блузку. Але шось не склалося. От він і пролежав дотепер. Зараз побігати по крамницях нема коли, а шити хочеться страх. Так шо простенький топ пошився нарешті. Та сшити то одна справа, а носити зовсім інша. От я й задалася питанням з чим та як його носити.

З чим носити шовкову блузу

З протилежністю по фактурі

Вибрати одяг для відпчинку для мене завджи головний біль. Тому що мені рідко коли личить щось розслаблене. Але ось в такому варіанті вийшло непогано. Кардиган з товстих ниток не моя річ, але гладенька текстура блузки "приручає" його грубу фактурність.

З протилежністю по стилю

Для офісу з жорстким дресс кодом це не варіант, звичайно. А зустрітися з подружкою можна. Шовковий топ не сама буденна річ, але жакет у мілітарі стилі робить свою справу - образ виходить спокійним, без претензій, але достатньо рафінірований, як сказав би класик.

З денімом

Якщо ви любите змішувати стилі та фактури, це воно. Шовковий топ можна одягнути з джинсами-бойфрендами та жакетиком. Але взуття та аксесуари повинні, здебільшого, підтримувати топ, а не джинсу. Окрім лодочок як у мене, можна взути, наприклад, оксфорди.

З подібним

Тут, мабуть, нічого не треба коментувати)))). Празничне до празничного, як то кажуть.

З шортами

Приємна альтернатива футболці. Але шорти мають бути з тієї ж компанії, що і блуза. Тобто не спортивні, не трикотажні, не пляжні. Можна джинсові. Взути краще щось на невисоких підборах чи взагалі без них. Але взуття має співати в унісон з усім іншим - не спортивне, не пляжне. Це можуть бути, наприклад сандалі з бусинами, балетки або навіть "мильниці".

About three years ago I have bought a little less than a yard of very lightweight silk fabric in ivory. I had wanted to make a top, but never made up my mind about the style and cut. Now when I don't have much time for fabric shopping i have started getting out all the fabrics I got. The top is very simple. But this makes it a pretty versatile wardrobe item. So...

5 ways to wear a silk top.

Relaxed

It is always hard for me to dress for rest))). First, because my job used to eat up too much of my life and I simply had no time to relax. Second, because I don't like myself in casual and/or sloppy outfits. I have combined silk top with cozy knitted cardigan, skinny jeans, and tall boots. Rough cardigan texture does not look good on me normally, but smooth "dressy" fabric balances it for me. A bright scarf adds some color, so the outfit is not too plain or boring.

Smart casual

This option is not for office if dress code is a big thing. But it still works for brunch with friends, midweek shopping, etc.The top because of the fabric looks dressy for daily wear. But if you wear it with printed skirt and khaki military style jacket, the blouse still looks nice, but you are not overdressed. The jacket keeps the look relaxed and practical. The light color of the blouse work well with printed bottom - whether this is a skirt or pants.

With denim

I like mixing and matching stuff. Including styles, fabrics, and textures. But that can be tricky and edgy. You always have to be careful to keep your look balanced. And you don't want to look funny unless you are entertaining kids at someone's BDay party. Silk and denim can work well together emphasizing each other's texture. Easy way to balance is to use a simple formula: 1 denim piece+1 smart/dressy item+shoes playing on the silk side. And your denim item has to be structured enough to support "dressyness" of your silk top. I mixed my silk blouse with fitted pencil skirt (from here - http://ideatorium.blogspot.com/2015/01/dolce-me.html), denim jacket, and my favorite pumps. Another example: boyfriend jeans, silk top, fitted jacket, and oxfords. General rule is to support silk with shoes and accessories.

Pretty and obvious

What can I say? Dressy top with dressy bottom. Since my top is simple in terms of cut and color, possibilities are endless. And yes, pearls will look nice.

Short

One more option for running errands, shopping, taking kids to school if you are sick and tired of T-shirts. Printed shorts will work best. Not cargo shorts. These have to be absolutely girly shorts paired with fancy flats. You cannot wear heels with shorts without getting offers on the street)). But you cannot wear your favorite pool flip flops as well. So ballet flats, beaded or glittery sandals, or kitten heels will work.

Взагалі "пат тай" звучить пафосно, а всьо прєдєльно просто. В перекладі це означає "усього потроху". Принцип такий: що є, кидаємо у нагрітий вог (чи просто сковорідку), швиденько готуємо і радісно їмо. Радісно, бо швиденько відбулись від кухонного клопоту.

Готуємо з такого вєліколєпія: "морський коктейль" - 200-250 грамів, 1-2 жмені суміші горіхів, 200-300 грамів овочевої суміші, м'ята, рисова чи соєва локшина, лук порей, кунжут, червоний перець, оливкова олія та соєвий соус.

Добренько розігріваємо сковороду политу олією. Щоб перевірити, чи вона нагрілася, тримаємо руку над нею. Якщо так гаряче, що несила терпіти, то можна приступати. Тільки без фанатизму!!!

Фішка тайської кухні у тому, що все готується максимум 50 секунд. У нас трохи довше, бо морепродукти та овочі заморожені. Закидаємо продукти, починаючи з того, що готується найдовше. Спочатку овочі та морепродукти.

Потім (через 5 хвилин десь) попередньо відварену локшину та поливаємо соєвим соусом. Локшину треба готувати за рецептом на упаковці, але варити трохи менше, ніж рекомендовано. Перемішуємо.

Тепер горіхи...

... та м'яту. 2-3 хвилини, поперчити і готово))). Розкладаємо по тарілках та додаємо кунжут.

Смачненького!!!

На вулиці гидко й неприємно: незважаючи на початок лютого різко потеплішало, сніг почорнів і почав танути, ще й дрібний дощ сіється увесь день. От мені й закортіло яскраво-помаранчевого супу. Вирішила я протестувати рецепт звідси. Готувала, як написано. Про те, що б зробила інакше, у кінці поста. Отже, в меню мокрвяний крем-суп; курятина, запечена з сушеними бананами, та печена кукурудза.

Кукурудза: на кожен кочан беремо 2 шматки фольги (або один, складений вдвічі) довжиною трохи більше за кочани. Робимо "конвертик" з фольги, всередину вкладаємо кочан, солимо, додаємо трошки чаберу, поливаємо оливковою олією, загортаємо. Готується такий кочан у духовці (або аерогрилі, як у мене) десь хвилин 40 за температури 200 градусів. Це якщо кочан свіжий. Якщо заморожений, то десь годинку.

М'ясо: 2 курячих філе викладаємо на шматок фольги чи пергаменту для запікання, добряче посипаємо спеціями. Потім загортаємо фольгу чи папір та з обох сторін відбиваємо м'ясо. Після цього робимо надрізи на філе та вкладаємо у них соломкою нарізані сушені банани. Смажимо усе це у духовці або грилі 40 хвилин за температури 200 градусів. На 20 хвилині курятину треба перегорнути, щоб вона добряче приготувалася з обох боків.

Морквяний крем-суп: за рецептом беремо кіло моркви, велику цибулину, 2 зубчики часнику та кріп. Усе, крім часнику, ріжемо та складаємо у посудину для запікання. Туди ж додаємо часник, що важливо не чищенний. Поливаємо трьома столовими ложками оливкової олії та відправляємо у духовку на 40 хвилин.

Оскільки у нас 3 частини обіда, що готуються протягом однакового часу, їх можна готувати одночасно. Оскільки у мене гриль, а не духовка, кукурудза просто не влізла. Але решітку з курятиною я поставила поверх овочів, щоб заразом убити двох зайців: сік з м'яса тече на овочі, а кріп та часник насичують філе своїм ароматом.

Коли овочі пропеклись у духовці (грилі) за рецептом треба залити їх овочевим бульйоном (десь півтора літри) та варити на слабкомі вогні хвилин 15. У мене овочевого бульйону не знайшлося, обійшлися окропом та спеціями.

Коли морква достатньо м'яка, перетворюємо суп на пюре за допомогою блендера чи комбайна. Всьо!!! Ми їли супчик зі сметаною та грецькими горіхами.

А тепер про рецепт. По-перше, кіло моркви це десь на 6 добрячих порцій мінімум.Так що можна менше. По-друге, треба розуміти, що молода морква готується швидче, ніж та, яку можна купити у лютому в супермаркеті. По-трєте, чим тонше порізана морква, тим швидче вона готується. І нарешті, я не зрозуміла, нащо було овочі пекти, коли скоріше було б їх просто відварити. Так що наступного разу, буду просто варити. За майже годину навіть морка похилого віку стане ніжною та м'якою. А так загалом смачненько та бюджетно.

Смачненького!!!