Красівий, як ото Бєльмандо

16:27

Я, канєшно, панімаю, шо сильно ризикую, бо Бельмондо може й посперечатись. Але, як мені не світить Брюс Вілліс у спутніки жизні, то треба свого мужчину прихорошить. Зовсім трошки, щоб перед людьми не стидно.



Була у Діми курточка. Всім хароша, тільки ну не інтересна якась. І до того ж якесь абсолютно незрозуміле хутро на капюшоні. А мені ж свербить нормальну в принципі річ взять та "іспортіть" (як оце тут). (Буде багато фот.)


Отоді я згадала про дафлкоти - пальта, що їх придумали собі британські моряки. Підбивали їх для додаткового тепла та вітро-стійкості шотландкою. Може, канєш, це робили ще й модних та емоційних міркувань - і носити веселіше яскравеньке, і щось крім функціонвальності присутнє... Ну то я купила шотландку мущщині та заходилася до роботи.


Мені здалося, що курточка трохи тонкувата, тому я додала шар синтепону. Вирізала по формі підкладки, закріпила голками та пришила потаємними стіжочками, щоб закріпити (досвіду з цього в мене аж аж після костюму).



Потім там само вирізала по формі нову підладку із шотландки, приколола голочками та по периметру пришила. Десь використовувала потаємний шов, десь- назад голку, залежно від потреби. Особливо хотілося зберегти фірмову лейбу на спині, отже там вирізання було прям ювелірним.



З капюшоном було трохи складнувато. Я вирішила залишити хутро, а тканину нашити зверху. Вийшло нібито додаткове утеплення. Ну і от що вийшло:






Але цього мені було замало, тому я додала трохи яскравих червоненьких детальок. Просто так. Заради розваги та чистої води гедонізму.






Мущщина гарний, тільки трохи скаржиться, що йому спекотно. Я кажу, шоб носив футболки та не парився. Тепер можна, нарешті, займатися собою. Бо зима вже наступного тижня, а я без гарного пальта. А костюм дошився. Треба пришити ґудзики та фотографіруватись. Скоро буду!

Чмокі-чмокі, котани!

А що ще цікавенького?

4 comments

Шановні читачі